Росія вбиває, але ми маємо зробити все, щоб не допустити нових смертей — Омбудсман України

38 загиблих, 52 поранені, четверо зникли безвісти. Понад 400 людей евакуйовані. За один день люди втратили життя й домівки. 28 серпня російський удар по складу боєприпасів у Милі спричинив масштабну детонацію. Серед загиблих — 34 мешканці пансіонату для літніх людей.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець наголошує: ця трагедія змушує поставити питання, яке виходить далеко за межі конкретного інциденту — що держава зробила для того, щоб передбачуваний ризик не перетворився на катастрофу?

«Росія — агресор. Росія розв’язала цю війну. Росія завдала удару і несе відповідальність за загибель українців та українок, а також за руйнування наших міст і сіл. Але визнати це — не означає закрити всі інші питання. Росія відповідає за свій злочин, а українські посадовці мають відповідати за свої рішення».

За словами Омбудсмана, ці дві відповідальності не конкурують між собою. "Ми не можемо контролювати, коли і куди ворог завдасть наступного удару. Але ми можемо контролювати, де розміщуємо об’єкти, на яких зберігаються боєприпаси. Що знаходиться навколо них. Чи є поруч житлові будинки. Чи є школи, лікарні, пансіонати. Чи мають цивільні реальний шанс врятуватися, якщо такий об’єкт буде уражений".

Дмитро Лубінець підкреслює, що йдеться вже не лише про наслідки війни, а й про якість державного управління в умовах воєнного стану. "Має бути встановлено, які саме рішення були ухвалені, хто їх приймав, які норми діяли та чи були вони порушені".

Київська обласна військова адміністрація назвала розміщення складу боєприпасів поруч із житловою забудовою «злочинною недбалістю» і прямо згадала попередній подібний інцидент у Вишневому.

"Отже, Мила — це вже не питання першого досвіду. Ми вже знали, що такі рішення можуть мати катастрофічні наслідки. І якщо після Вишневого не було створено дієвого механізму, який би не дозволив повторити подібну ситуацію, то виникає питання до всієї системи: чому висновки залишилися на папері?"

Держава під час війни має робити більше, ніж просто реагувати на трагедії. Вона має вміти передбачати їхні наслідки. Якщо військовий об’єкт є потенційною ціллю для ворога, це має бути враховано при його розміщенні. Якщо поруч знаходяться цивільні — це має впливати на рішення. Якщо серед них люди похилого віку, діти або люди з інвалідністю — рівень вимог до безпеки має бути ще вищим.

На переконання Дмитра Лубінця, система безпеки не може працювати за принципом: спочатку трагедія, а потім пошук винних. "Саме тому нам потрібні чіткі законодавчі вимоги до розміщення військових об’єктів. Які об’єкти не можуть розташовуватися поруч із житловою та соціальною інфраструктурою, які мають бути мінімальні відстані, як оцінюються ризики. Має бути встановлення персональна відповідальність для посадових осіб, які погоджуються розміщувати подібні склади із порушенням норм. Якщо сьогодні десь ще є така сама потенційно небезпечна ситуація, ми повинні знати про неї зараз, а не після чергової детонації".

Саме тому Омбудсман направив листи до ОГП, ДСНС та Київської обласної військової адміністрації. Ми очікуємо об’єктивної оцінки дій та бездіяльності всіх відповідальних осіб. Бо покарання винних після трагедії — важливо.

"Але ще важливіше — зробити так, щоб наступна трагедія не стала повторенням Милої чи Вишневого. У цьому і полягає справжня відповідальність держави".