Батьківський кіднепінг – проблема дорослих, від якої страждають діти. Наш обов’язок – їх захистити

Батьківський кіднепінг набуває загрозливих масштабів і потребує негайного законодавчого врегулювання.

На цьому наголосила Представник Уповноваженого з прав дитини Ірина Суслова у Центрі захисту прав дитини під час наради щодо узгодження напрацьованих змін до законодавства з метою запобігання «батьківському кіднепінгу».

«Офіс Омбудсмана підготував пропозиції щодо усунення прогалин у законодавстві в частині викрадення дитини одним із батьків. Спільно з профільними відомствами та установами маємо напрацювати єдине рішення, яке враховуватиме всі аспекти проблеми та стане ефективним запобіжником у випадках, коли батьки не можуть домовитися самостійно. Важливо, щоб на першому місці були не батьківські амбіції, а дитина, дотримання її прав та інтересів», – акцентувала Ірина Суслова.

За її словами, неврегульованість законодавства дає можливість одному з батьків на власний розсуд змінювати місце перебування дитини, якщо подружжя не погодило між собою умови її проживання.

«Через прогалини у законодавстві батько чи матір після розлучення можуть силоміць відібрати дитину. Такі дії не відповідають найкращим інтересам дитини. Крім того, за кіднепінг не передбачено наразі жодного покарання», – зауважила Ірина Суслова.

Вона зазначила, що Офіс Омбудсмана фіксує збільшення кількості звернень громадян з цього питання. Так, у 2021 році таких звернень надійшло 167, у 2022 – 241, а у 2023 році цифра зросла майже вдвічі – 557. Станом на 22 квітня 2024 року надійшло вже 127 звернень.

Таку тенденцію підтвердила й заступниця Генерального прокурора України Вікторія Літвінова. «Після збройного вторгнення Росії ця проблема стала ще масштабнішою. Є випадки вивезення дітей одним із батьків за кордон, тому маємо спільними зусиллями запобігти цим процесам», - зазначила Вікторія Літвінова.

Своєю чергою, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Ганна Коломієць розповіла про проблеми судового врегулювання питання місця проживання дитини після розірвання шлюбу. За її словами, суди намагаються розглядати ці питання швидко, але сторони у таких справах часто вдаються до процесуальних зловживань, щоб розтягнути розгляд і потім заявити, що дитина вже звикла до проживання з одним із батьків.

Задля координації зусиль та ефективної взаємодії у питаннях «батьківського кіднепінгу» у заході взяли участь судді Верховного Суду України, представники Офісу Генерального прокурора, Міністерства юстиції, Національної поліції України, Національної соціальної сервісної служби України, Державної служби України у справах дітей, Департаменту державної виконавчої служби, представники громадянського суспільства та адвокати. За підсумками зустрічі сторони домовилися додати до наданих Офісом Омбудсмана ініціатив пропозиції кожен за своїм напрямом.